Пивний алкоголізм: спекуляція на фобіях?

Пивний алкоголізм – національна проблема чи скелет у шафі, який витягають лише у потрібний момент, аби згодом знову про нього забути?

Пивний алкоголізм – національна проблема чи скелет у шафі, який витягають лише у потрібний момент, аби згодом знову про нього забути? Істерія навколо статусу пива і його шкідливості базується на промовистій статистиці невідомого походження, та й, зрештою, має ряд ознак надуманості. Втім, від зловживання цим напоєм, правда, як й іншими, таки стають алкоголіками.

Пивний, горілчаний, коньячний, винний... Розмежовувати слід?

Пиво – алкоголь. На цьому давно наполягають працівники ДАІ, з цим довелося погодитися водіям. У дорожній ситуації все зрозуміло. Чому ж на побутовому рівні одні пиво хвалять як вітамінний напій, корисний у помірних дозах, інші – критикують його за вміст алкоголю і навіть... трупної отрути, що впливає на здоров’я людини, й ініціюють акції на подобу: “Обережно, пиво! – тверезий погляд”?

Нагадаємо, експерти погодилися, що пиво знижує рівень холестерину в крові, відповідно, скорочує ризик таких захворювань, як інсульт та інфаркт. Але знавці акцентують увагу саме на помірному і регулярному вживання пива. Ще високоякісним “живим” пивом добре споліскувати волосся – для блиску і сили, робити з нього компреси від набряків, маски для обличчя і подібне.

Водночас, через вміст алкоголю пиво нажило собі ворогів серед громадських активістів, що опікуються здоровою мораллю суспільства. Власне, противники споживання пива акцентують на тому, що найбільше суспільству шкодить пивний алкоголізм, що набув значного поширення серед дітей і молоді. Мовляв, саме у тому його підступність, що неконтрольоване вживання пива, напою з незначним вмістом алкоголю,  спричиняє поступову, але незворотну деградацію організму.

Власне, недруги пива порахували, що одна літрова пляшка напою міцністю 5 градусів еквівалентна 50 г спирту чи 125 г горілки. Прибічники теорії пивної залежності, відстоюючи суспільну мораль, наполягають на тому, що пивний алкоголізм слід виокремити серед інших, тому що цей напій – як перший легальний наркотик – прокладає дорогу в життя людини іншим, потужнішим нелегальним наркотичним речовинам, оскільки викликає залежність, після якої “рука так і тягнеться” до пляшки. Хоча, з цих позицій заклеймити слід і горілку, вино, коньяк, інші спиртні напої, оскільки усі вони містять алкоголь.

Проте, авторитетні фахівці мають аргументи для захисту права на існування цих алкогольних виробів, оскільки кожен з них може бути навіть корисний у відповідній ситуації, головне – міра. “Коли я почула, що пиву закидають ще й вміст кадаверіну – так званої трупної отрути – для мене це була новина. Я обшукала всю доступну популярну й наукову літературу, результати досліджень якості пива, й не знайшла підтвердження цій тезі. Це радше страшна казка, якою вміло послуговуються ті, кому не вистачає аргументів “проти”. Пиво, за технологією, - це продукт, який виготовляють з ячменю шляхом пророщування, подрібнення, варіння й бродіння. Такими ж “небезпечними” за цієї логіки речей мають бути й інші продукти харчування, виготовлені з зерна, у тому числі, й хліб. Єдиною шкідливою речовиною, яку містить пиво, є алкоголь, але ж самі виробники наполягають на розумному його вживанні”, - відзначила віце-президент Української асоціації якості Валентина Микусевич.

Виробники пива відверто вказують на джерело розповсюдження пивних спекуляцій – це конкуренти з ринку алкоголю. “Пивна істерія” - це штучно створене суспільне явище, яке нагнітається виробниками міцного алкоголю. В Україні пиво давно стало конкурентом горілчаних напоїв, і через значне зростання споживання пива протягом останніх років (не враховуючи 2008-2009 рр., коли відбувається зниження попиту та виробництва), а також підвищення акцизних ставок на алкоголь, виробники міцних напоїв прагнуть обмежити пивний ринок. Саме їхні прихильники у парламенті «проштовхнули» підвищення акцизу на пиво майже у 2 рази з 1 липня цього року”, - сказав голова Ради ЗАТ «Оболонь» Сергій Блощаневич.

Пити – модно, займатися саморозвитком – не актуально

Згідно з міжнародними стандартами, вимираючою вважається нація, яка вживає понад 9 л чистого спирту на душу населення на рік. Середньостатистичний українець споживає 12 л.

В Україні офіційно на обліку в медичних закладах перебувають до 1 млн. громадян, які хворі на хронічний алкоголізм. Проте, підкреслюють експерти, реальна кількість залежних у 8–10 разів більша. Щороку в Україні гине від алкоголю та наркотиків майже 380 тис. осіб, а понад 30% чоловіків не доживають до пенсійного віку.

Невтішну статистику підтверджують реалії, які доводиться спостерігати на вулицях наших міст і сіл. Багато людей спиваються, а з часом взагалі втрачають людську подобу. Та чи варто звинувачувати у цьому алкогольну галузь, мовляв, у  всьому винні горілка, пиво чи вино? Питання риторичне, його не раз виносили на публічне обговорення, а у відповідь навіть приймали сумнозвісний “сухий закон”... Чи полегшало суспільству від того радикалізму? Відповідь дала історія: народ пив, п’є і питиме, аж поки не знайде інших цінностей у житті.

Здорові цінності, як правило, виховують батьки-вчителі-викладачі та й саме життя. Проте, свідоме суспільство мало би сприяти цьому процесу. Розвиток культури й спорту повинен бути пріоритетом самої держави, що піклується про майбутнє. Натомість, пересічні українці найбільше переймаються проблемою “як вижити”, держава - завданням щонайбільше “вичавити” зі своїх громадян. За таких умов суспільству не до культури і не до моралі. А покинута молодь, не знаходячи необхідної уваги в колі дорослих, з вдячністю мавпує поведінку оточення й оперативно засвоює шкідливі звички.

У стрімкому розповсюдженні алкоголізму й тютюнопаління, ніде правди діти, частково винні й виробники, які через рекламу доносять споживачеві: “пити – модно, палити – сучасно й круто”. “Національна експертна комісія здійснила моніторинг протягом усього п’яти днів висвітлення пивної реклами на телебаченні, яке, як відомо, є найбільшим чинником впливу на суспільство й головним інструментом інформування. Моніторинг показав, що реклама пива транслюється здебільшого перед спортивними, дитячими та підлітковими передачами, під час демонстрації фільмів, призначених для сімейного перегляду. Таким чином, агресивна реклама формує стереотипи: “успіх у житті залежить від того, чи споживаєте ви алкоголь”. На рівні підсвідомості формуються установки на те, що без пива життя неможливе. Тому необхідно вберегти суспільство від формування стереотипів, які ведуть до алкоголізму, тютюно- та наркозалежності й деградації нації”, - відзначає голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький.

Вихід там, де й вхід

Якщо наші громадяни, особливо юні співвітчизники, дізнаються про існування алкоголю й тютюну від оточення й ЗМІ, саме ці джерела інформації мають їм невпинно нагадувати про небезпеку цих шкідливих звичок, а також привчати до здорового способу життя.

“Пивну” дискусію допоможе вичерпати прийняття закону про обмеження вживання й реалізації слабоалкогольних напоїв та запровадження активної, масштабної пропаганди здорового способу життя”, - вважає заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко. На його думку, аби покласти край пивним спекуляціям, необхідно об’єднати зусилля влади й громадськості, а також виробників у напрямку реалізації двох стратегій: пропаганди здорового способу життя та запровадження чітких заборон у сфері реклами та вживання алкоголю. Важливим кроком у цьому напрямку М.ТОМЕНКО вважає прийнятий ВР у першому читанні 5 березня ц.р. проект закону “Про внесення змін до Закону України “Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” щодо обмеження споживання й реалізації спиртних напоїв.

Що ж до виробників, то вони готові за власний кошт долучитися до формування високої культури споживання пива. Так, наприклад, компанія “Оболонь” у рамках програми «Споживай відповідально!» почала розміщувати на етикетках своєї продукції повідомлення про необхідність відповідально ставитися до пива, а також інформацію про безпечні норми споживання. Відтепер етикетки пива компанії «Оболонь» містять застереження щодо вживання напою: «Не рекомендується вживати особам до 18-ти років, вагітним жінкам, водіям. Добова норма споживання: чоловіки – 0,5-0,7 л, жінки - 0,3-0,5 л».

У компанії відзначають, що останнім часом питання культури споживання пива в Україні постало особливо гостро, і його вирішення вже на часі. “Варто врахувати особливості пивоварної галузі та доопрацювати законопроект. Зокрема, ми погоджуємося із необхідністю обмежити місця споживання пива та встановити кримінальну відповідальність за продаж пива неповнолітнім. Ми наголошуємо на потребі посилення роботи контролюючих органів щодо продажу пива та алкогольних напоїв неповнолітнім, а також вживання пива та алкогольних напоїв у заборонених місцях. У випадку повторного продажу пива та алкогольних напоїв неповнолітнім та за сприяння в придбанні таких напоїв варто передбачити кримінальну відповідальність, високі штрафи, скасування дозволів на торгівлю тощо”, - підкреслив С.Блощаневич.

До подібних інструментів реалізації соціальної відповідальності, не чекаючи вказівок згори, вдалися й інші компанії, що виробляють пиво. Крім того, виробники охоче підтримують запровадження категоричної заборони реалізації алкоголю дітям до 18 років і суворої відповідальності за порушення цієї норми. Однак, чи помітили на владному олімпі таку солідарність бізнесу? Зважаючи на підігрівання “пивної істерії” у суспільстві – навряд чи.

Тому сьогодні перед владою стоїть надзвичайно складне завдання – зваживши усі «за» та «проти», прийняти рішення, яке би дозволило врівноважити інтереси усіх зацікавлених сторін, бо потреба серйозного і, водночас, компромісного регулювання цього ринку назріла. Якщо ж злагодженої співпраці не буде, то вирішення пивної проблеми, як і алкогольної загалом, у черговий раз відкладеться “у довий ящик” нездійсненних популістських намірів.

Олена Попова (УНІАН)

УНІАН в Google News