Лейбли, що ожили

Реклама почала використовувати технологію «доповненої реальності», яка поєднує реальне зображення з віртуальним

Рекламні агентства цілими днями безперервно працюють над просуванням товарів і створенням ефективної кампанії. Проте сьогодні, щоб привернути увагу покупців, мало яскравої етикетки і слогану, що запам`ятовується, — споживачів недостатньо просто здивувати, їх потрібно вразити.

Запустити рекламну кампанію, побудовану на інноваційних технологіях, аналогів якої не було досі, вирішили відразу декілька великих американських рекламодавців. Так, Поштова служба США і мережа піцерій Papa John’s замовили кампанії на основі так званої «доповненої реальності» (augmented reality). Ця система візуалізації суміщає реальне зображення з віртуальним, роблячи картинку на етикетці товару рухомою. На упаковках розміщуватимуться зображення, що перетворюються при перегляді через веб-камеру на 3D-ролики.

Наприклад, Papa John’s у червні розмістить базові зображення на 30 млн. коробок з піцею. Віртуальна вставка буде не стільки пізнавальною, скільки розважальною. Якщо покласти таку коробку перед веб-камерою, підключеною до комп`ютера, з`явиться можливість «поганяти» на віртуальному тривимірному Chevrolet Camaro 1972 року випуску. Саме такий автомобіль засновникові Papa John’s довелося продати заради створення мережі.

Поштова служба США підійшла до впровадження нововведення серйозніше і практичніше. «Доповнена реальність» стане просувати сервіс пріоритетної доставки з абонентською платою. Вже наприкінці травня споживачі зможуть визначити розмір посилки, помістивши перед веб-камерою об`єкт, який вони мають намір відправити поштою.

Технологія «доповненої реальності» припала до душі і корпорації General Electric, яка пропонує усім охочим роздрукувати базовий малюнок і з його допомогою побачити 3D-ролик, що пропагує використання екологічно чистих джерел енергії.

До речі, власті Євросоюзу планують за допомогою цієї інновації збільшити приприлив туристів. Незабаром їм пропонуватимуть «напіввіртуальні» екскурсії по стародавніх містах, де комп`ютерні образи накладатимуться на реальне оточення. На перший погляд ідея схожа на аудіогіди, проте творці проекту Lifeplus вирішили піти далі: тепер замість плеєра туристові буде запропоновано надіти на себе щось ніби шолома віртуальної реальності з камерою і комп`ютером за плечима. Зображення, зняте камерою, оброблятиметься спеціальним ПО, так що реальне оточення почне доповнюватися комп`ютерною графікою. Так, наприклад, при екскурсіях до Помпей користувач системи побачить не тільки викопані з вулканічного попелу будинки, таверни і садиби, а й людей, зайнятих своїми повсякденними клопотами.

Найскладнішим у впровадженні віртуальних гідів розробники вважають адекватне зображення людей, які повинні будуть взаємодіяти з туристами. «Ми вже 20 років працюємо над реалістичним представленням комп`ютерних персонажів, і ось тепер, завдяки потужності сучасних комп`ютерів, маємо можливість паралельно запускати комбінацію програмних процесів, кожен з яких відповідає за різні аспекти відображення, зокрема за пересування і спілкування людей, за їх зовнішній вигляд (одяг, шкіру, волосся), — говорить один з авторів технології професор Надя Маньєна-Талман. — Досягнення розробників комп`ютерних ігор на цьому шляху досить великі, але системи «доповненої реальності» — це дещо інша річ».

З професором згодні і її колеги з лабораторії Університету Колумбія, яка вважається творцем перших систем по «збагаченню» реальності. Розробники вважають, що можливості технології незабаром зроблять з обраного неживого предмета справжній віртуальний довідник або 3D-кынотеатр. Тексти, схеми, аудіосупровід і 3D-картинки, які спливатимуть на картах, картинах, столиках у кафе і даватимуть повну інформацію про місто або визначну пам`ятку туристам і відвідувачам музеїв. Водій зможе керуватися інтерактивною картою з вказівкою маршруту і пробок, що спливатиме просто на лобовому склі; поліцейський, дивлячись на перехожих, знайде серед натовпу злочинця; архітектори бачитимуть віртуальні моделі будівель безпосередньо в місці майбутнього будівництва.

Проте, незважаючи на перспективність і небувалі можливості, повсюдне впровадження технології поки що гальмується. «На сьогоднішній день не до кінця вирішеним залишилося основоположне завдання: не вдалося повністю синхронізувати віртуальність і реальність, оскільки технології, що визначають координати, ще не цілком відповідають вимогам», — говорить керівник дослідницької групи в Університеті Колумбії Стівен Фейнер. Також розвиток технології в США стримує порівняно мала кількість веб-камер. За статистикою тільки у 18% американських домогосподарств, підключених до широкосмугового Інтернету, є веб-камера.

УНІАН в Google News